Вишиванка - Павло Доскоч перевод на немецкий

Вишиванка

Десь там, за високою горою
Ой за горою крем'яною
Широчіє до ріки долина
Там живе коханая дівчина

І шовково одяга щоранку
Цвітом в поля вкриту вишиванку
І жене череду на стернину
Заквітчану, наче скатертину

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині

Ой сідлаю коня вороного
Та й почую стукіт серця мого
Коли гляну на свою дівчину
Наче в полі молоду калину

Коли житом повниться Запілля
Восени гуляємо весілля!
І принеси доленьку багату
Вишита сорочка, в нашу хату

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині

Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку
І побігла в чисте поле, синьоока моя доле
Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі?
Скажи мені правдоньку ще нині
Скажи мені правдоньку ще нині
Скажи мені правдоньку ще нині

Besticktes Hemd

Irgendwo dort, hinter dem hohen Berg,
Oh, hinter dem steinernen Berg,
Erstreckt sich ein weites Tal bis zum Fluss,
Dort lebt mein geliebtes Mädchen.

Und jeden Morgen kleidet sie sich in Seide,
In ein besticktes Hemd, mit Blumen bedeckt,
Und treibt die Herde auf die Stoppel,
Geschmückt wie eine Tischdecke.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.

Oh, ich sattle mein Rappen,
Und ich höre den Schlag meines Herzens,
Wenn ich mein Mädchen anschaue,
Wie einen jungen Schneeballstrauch auf dem Feld.

Wenn Zapillja sich mit Roggen füllt,
Feiern wir im Herbst die Hochzeit!
Und bringe ein reiches Schicksal,
Besticktes Hemd, in unser Haus.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.

Oh, warum hast du im Morgengrauen das bestickte Hemd angezogen,
Und bist auf das freie Feld gelaufen, mein blauäugiges Schicksal,
Wo die blauen Kornblumen blühen, wie deine lieben Augen?
Sag mir noch heute die Wahrheit.
Sag mir noch heute die Wahrheit.
Sag mir noch heute die Wahrheit.