Текст и перевод песни Павло Доскоч - Океан

Океан

Ніч, накрила землю тихим сном
І, вогні землі з очей зникають
Голос, тиші чути за бортом
Марева, безодні не дрімають

Мрія, мов зоря, що не згасає
Кличе, в далі манить, в океан
Десь, далеко там де синь зникає
Я, знайду фортуни талісман

А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!

Хвилі, високі знову в океані
І, знімають шовкові вітрила
Я, стою й дивлюся як в тумані
Чайки, у воді купають крила

А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!

А піді мною океан!
Такий широкий і безмежний — мов саме життя!
І десь далеко та зоря, що не згасає
А тільки світить і палає кораблям, що йдуть у синю даль!

L'océan

La nuit, elle a couvert la terre d'un sommeil paisible
Et, les feux de la terre disparaissent de mes yeux
Le silence se fait entendre au loin
Les mirages, l'abîme ne dort pas

Mon rêve, comme une étoile qui ne s'éteint pas
Elle appelle, elle me fascine, elle me conduit dans l'océan
Quelque part, là où le bleu disparaît
Je trouverai le talisman du destin

Et sous moi, l'océan !
Si vaste et infini, comme la vie elle-même !
Et quelque part là-bas, l'étoile qui ne s'éteint pas
Elle brille et illumine les navires qui voguent vers le bleu profond !

Les vagues, hautes, dans l'océan
Et, les voiles soyeuses se lèvent
Je regarde comme dans le brouillard
Les mouettes, elles baignent leurs ailes dans l'eau

Et sous moi, l'océan !
Si vaste et infini, comme la vie elle-même !
Et quelque part là-bas, l'étoile qui ne s'éteint pas
Elle brille et illumine les navires qui voguent vers le bleu profond !

Et sous moi, l'océan !
Si vaste et infini, comme la vie elle-même !
Et quelque part là-bas, l'étoile qui ne s'éteint pas
Elle brille et illumine les navires qui voguent vers le bleu profond !