Текст и перевод песни Павло Доскоч - Прийду до тебе

Прийду до тебе

Проснеться з вітерцем тепло не скоро
Не скоро скресне лід між берегів
Та я до тебе лину через гору
Не в силах вже чекати до весни

Скажи навіщо спокій мій забрала?
Навіщо увійшла у мої сни?
І на прощання тихо прошептала
Що "любий, прочекай аж до весни"!

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай

Так довго через зиму ще чекати
Так довго сподіватися весни
А як би я хотів тебе обняти
Твою русяву косу розплести

Чогось весна горами довго блудить
Надовго заблукала в мої сни
Ти тільки глянь — зима вже сили губить
Ти тільки, моя люба, підожди!

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай

Прийду до тебе коли рікою лід зійде
Як замаїться листом зелений гай
Прийду до тебе, як перша квітка зацвіте
Тільки, кохана, на мене зачекай
Тільки, кохана, на мене зачекай

Приду к тебе

Проснется с ветерком тепло не скоро,
Не скоро тронется лед между берегов.
Но я к тебе стремлюсь через гору,
Не в силах ждать до весны без слов.

Скажи, зачем мой покой забрала?
Зачем вошла в мои сны?
И на прощанье тихо прошептала:
"Любимый, жди до весны!"

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай!

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай!

Так долго сквозь зиму еще ждать,
Так долго надеяться весны.
А как бы я хотел тебя обнять,
Твою русую косу расплести.

Чего-то весна горами долго бродит,
Надолго забрела в мои сны.
Ты только глянь — зима уж силы теряет,
Ты только, милая моя, пожди!

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай.

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай!

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай!

Приду к тебе, когда рекою лед сойдет,
Как зашумит листвой зеленый гай.
Приду к тебе, как первый цветок расцветет,
Только ты, любимая, меня дожидай!
Только ты, любимая, меня дожидай!