Там де рідна хата - Павло Доскоч перевод на немецкий

Там де рідна хата

А вдома, як вдома, напевно, весна
Подвір'я маїть коло хати
З вишень буйний цвіт потихеньку пада
В вікні зачекалася мати
Лелеки вже звили під небом гніздо
Та й виводу свого чекають
А я вже за рідним так скучив теплом
Та й тільки слова повторяю

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Минають, чомусь, вже так довго ті дні
Та й серце почуло вже втому
А друзі тепер пам'ятають мої
Слова, що казав не одному
Мине час розлук і подвір'я своє
Я знов, мов обгорну руками
Повернусь туди і, мабуть, назавжди
Туди, де так мріяв роками!

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Роки ті минули і болі мої
Літак від землі відриває
Мов мати в журбі, моя рідна земля
Синів своїх блудних стрічає
І ось рідне місто, подвір'я й поріг
А в серці сторінка хвилює
І в сінях вслухаюся в голос батьків
А далі вже слів так бракує

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!
Води напитись з рідної криниці!

Dort, wo das Elternhaus ist

Und zu Hause, wie zu Hause, ist bestimmt Frühling,
Der Hof blüht ums Haus,
Von den Kirschen fällt sacht die üppige Blüte,
Im Fenster wartet sehnsüchtig die Mutter,
Die Störche haben schon unterm Himmel ein Nest gebaut
Und warten auf ihren Nachwuchs,
Und ich habe mich nach der heimatlichen Wärme so gesehnt,
Und wiederhole nur die Worte.

Dort, wo das Elternhaus Wärme ausstrahlt,
Die Gott mit Elternhänden erschaffen hat,
Wo der Tisch so nach Brot und Milch duftet,
Dort ist meine Kindheit unter den Ikonen!
Ich eile wieder zu dir, nach Hunderten von Tagen,
Aus der Ferne in deine guten Stuben,
Ich eile, wie in der Kindheit, mich wieder auf deine Schwelle zu setzen,
Wasser aus dem heimatlichen Brunnen zu trinken!

Es vergehen, warum auch immer, die Tage so langsam,
Und das Herz hat schon Müdigkeit verspürt,
Und meine Freunde erinnern sich jetzt an meine
Worte, die ich nicht nur einem gesagt habe,
Die Zeit der Trennung wird vergehen und meinen Hof
Werde ich wieder wie mit Händen umarmen,
Ich werde dorthin zurückkehren, und wohl für immer,
Dorthin, wonach ich mich jahrelang gesehnt habe!

Dort, wo das Elternhaus Wärme ausstrahlt,
Die Gott mit Elternhänden erschaffen hat,
Wo der Tisch so nach Brot und Milch duftet,
Dort ist meine Kindheit unter den Ikonen!
Ich eile wieder zu dir, nach Hunderten von Tagen,
Aus der Ferne in deine guten Stuben,
Ich eile, wie in der Kindheit, mich wieder auf deine Schwelle zu setzen,
Wasser aus dem heimatlichen Brunnen zu trinken!

Die Jahre sind vergangen und meine Schmerzen
Reißt das Flugzeug vom Boden,
Wie eine Mutter in Trauer empfängt mein Heimatland
Seine verlorenen Söhne,
Und hier ist die Heimatstadt, der Hof und die Schwelle,
Und im Herzen wühlt eine Seite,
Und im Flur lausche ich auf die Stimme der Eltern,
Und dann fehlen mir die Worte.

Dort, wo das Elternhaus Wärme ausstrahlt,
Die Gott mit Elternhänden erschaffen hat,
Wo der Tisch so nach Brot und Milch duftet,
Dort ist meine Kindheit unter den Ikonen!
Ich eile wieder zu dir, nach Hunderten von Tagen,
Aus der Ferne in deine guten Stuben,
Ich eile, wie in der Kindheit, mich wieder auf deine Schwelle zu setzen,
Wasser aus dem heimatlichen Brunnen zu trinken!

Ich eile, wie in der Kindheit, mich wieder auf deine Schwelle zu setzen,
Wasser aus dem heimatlichen Brunnen zu trinken!
Wasser aus dem heimatlichen Brunnen zu trinken!