Текст и перевод песни Павло Доскоч - Там де рідна хата

Там де рідна хата

А вдома, як вдома, напевно, весна
Подвір'я маїть коло хати
З вишень буйний цвіт потихеньку пада
В вікні зачекалася мати
Лелеки вже звили під небом гніздо
Та й виводу свого чекають
А я вже за рідним так скучив теплом
Та й тільки слова повторяю

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Минають, чомусь, вже так довго ті дні
Та й серце почуло вже втому
А друзі тепер пам'ятають мої
Слова, що казав не одному
Мине час розлук і подвір'я своє
Я знов, мов обгорну руками
Повернусь туди і, мабуть, назавжди
Туди, де так мріяв роками!

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Роки ті минули і болі мої
Літак від землі відриває
Мов мати в журбі, моя рідна земля
Синів своїх блудних стрічає
І ось рідне місто, подвір'я й поріг
А в серці сторінка хвилює
І в сінях вслухаюся в голос батьків
А далі вже слів так бракує

А там, де рідна хата ллє тепло
Що Бог створив батьківськими руками
Де стіл так пахне хлібом й молоком
Дитинство там моє під образами!
Я знов до тебе через сотні днів
Спішу здалека у твої світлиці
Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!

Спішу, як у дитинстві, сісти знов на твій поріг
Води напитись з рідної криниці!
Води напитись з рідної криниці!

Where My Home Is

And at home, it's like spring has arrived, I imagine,
The courtyard blooms around the house.
The lush cherry blossoms gently fall,
My mother waits for me in the window.
The storks have already built their nest in the sky
And await their offspring.
And I've missed the warmth of home so much
And keep repeating these words to myself.

Where my home is, a warmth flows,
That God created with my parents' hands.
Where the table smells of bread and milk,
My childhood rests there beneath the icons.
I return to you after hundreds of days,
I hurry from afar to your bright rooms.
I hurry, like in my childhood, to sit again on your doorstep
To drink water from the native well!

The days, it seems, drag on so long,
And my heart has grown weary.
But my friends still remember
The words I've said to so many.
The time of separation will pass, and my own courtyard
I'll embrace once more.
I'll return there, perhaps forever,
To the place I've dreamed of for years!

Where my home is, a warmth flows,
That God created with my parents' hands.
Where the table smells of bread and milk,
My childhood rests there beneath the icons.
I return to you after hundreds of days,
I hurry from afar to your bright rooms.
I hurry, like in my childhood, to sit again on your doorstep
To drink water from the native well!

The years have passed, and my pains
The plane lifts from the ground.
Like a mother in sorrow, my native land
Greets her wandering sons.
And here's my hometown, my courtyard, my doorstep,
And a page in my heart stirs.
I listen at the doorway to my parents' voices,
And then words fail me.

Where my home is, a warmth flows,
That God created with my parents' hands.
Where the table smells of bread and milk,
My childhood rests there beneath the icons.
I return to you after hundreds of days,
I hurry from afar to your bright rooms.
I hurry, like in my childhood, to sit again on your doorstep
To drink water from the native well!

I hurry, like in my childhood, to sit again on your doorstep
To drink water from the native well!
To drink water from the native well!