Текст и перевод песни Павло Доскоч - Моє Поділля

Моє Поділля

Там де в росах пахне рута-м'ята, де в смерканні плачуть солов'ї
Споминами мріє рідна хата у квітучім саду в вишитті
Волошковим цвітом пломеніють юні не захмарені літа
Над житами там мої надії, і молитва мамина свята

В моє Поділля, джерело моє, схилюся біля тебе на коліна
Черпну краплину чистої води, що так багато зветься — Україна
Спішу до тебе зблизька і далека, де синь озер і золото полів
Де гордо крила підійма лелека в блакитне небо рідної землі

Знов піду де квіти в буйних травах, де схилились верби до води
Там моє дитинство кучеряве колисали тихі вечори
І згадаю, як сріблясті зорі розсипались в ранки голосні
Ніжний шепіт хвиль полів роздолля, розлилися у мої пісні

В моє Поділля, джерело моє, схилюся біля тебе на коліна
Черпну краплину чистої води, що так багато зветься — Україна
Спішу до тебе зблизька і далека, де синь озер і золото полів
Де гордо крила підійма лелека в блакитне небо рідної землі

В моє Поділля, джерело моє, схилюся біля тебе на коліна
Черпну краплину чистої води, що так багато зветься — Україна
Спішу до тебе зблизька і далека, де синь озер і золото полів
Де гордо крила підійма лелека в блакитне небо рідної землі

My Podillia

Where rue and mint are fragrant in the dew, where nightingales weep in the twilight's embrace,
My home, a dream of memories, stands in a blooming garden, adorned with embroidery's grace.
Cornflower blossoms ablaze, mirroring my youthful, carefree days,
Above the rye fields, my hopes reside, alongside my mother's holy prayer, a sacred guide.

My Podillia, my wellspring, before you I kneel,
To draw a drop of pure water, a land so dear, Ukraine, I feel.
I hasten to you, from near and far, where blue lakes shimmer and golden fields are.
Where the stork proudly spreads its wings, soaring into the blue sky of my homeland, it sings.

Again, I'll wander where flowers bloom in lush grass, where willows bend to the water's glass,
There, my curly-haired childhood, lulled by quiet evenings, did pass.
And I'll recall how silvery stars scattered in the resonant dawn, leaving their scars,
The gentle whisper of waves across the fields' expanse, poured into my songs, a lover's trance.

My Podillia, my wellspring, before you I kneel,
To draw a drop of pure water, a land so dear, Ukraine, I feel.
I hasten to you, from near and far, where blue lakes shimmer and golden fields are.
Where the stork proudly spreads its wings, soaring into the blue sky of my homeland, it sings.

My Podillia, my wellspring, before you I kneel,
To draw a drop of pure water, a land so dear, Ukraine, I feel.
I hasten to you, from near and far, where blue lakes shimmer and golden fields are.
Where the stork proudly spreads its wings, soaring into the blue sky of my homeland, it sings.